Мій тиждень приходить, як бідний той родич, Голодний, веселий, кумедний і злий, І дивиться пильно, чи в мене не вродить, Щоб хліб, і до хліба, і гроші були. Комори порожньої не переносить, «Давай, ворушися» - волає мені. Кручуся і думаю, може, вже досить, Коли вже почнуться твої вихідні. Нарешті субота мій тиждень накрила. Мене доїдають вже декілька днів. Нарешті субота, але понеділок Вже ломиться в двері, мабуть зголоднів. Під лоба вкладається тиха молитва, «Не пий мою кров і не їж мою плоть». До біса! Набридла сверблюча гонитва. Дай спокій мені. Взагалі, не підходь. Я виставив тиждень робочий із хати. Лежу на канапі, під боком фуршет… Що діється, в біса? Не можу лежати, Півдня повалявся й дохожу уже.