Лоно зоряне Сипле дощі-зорепади щоночі Що воно хоче, що нам пророче? Отче скажи... ....................... Місто вморене у туманах заплуталось, у курищах зіпрілого листя Дощ не змиває утому, вітер свище, полотно прапорів полоще, барви стікають додолу і біжать ручаями до площі а на ратуші стяг вже білий як туман, що ковтає Місто, Єзус Хрістос, Матка Боска, ми забули як вам молитись ........................... На ослоні вмостився місяць На столі молитовник, перо, чорнило... мило, хороше, любо... За стіною кохана, люба грає на срібній лютні білий ноктюрн любові... ©2004 Ingvar Olaffson