Шлях до Раю
Колись, напевно я не знаю,
Мабуть у сиву давнину,
Забули люди шлях до Раю,
З тих пір стежину не одну,
Багато їх понатоптали,
Несучи лихо на собі.
І не дійшовши, помирали,
Невзмозі жити у журбі.
У кожного своя стежина,
А був один великий шлях.
Колись і я туди порину,
Шукати стежку в небесах.
Знайду, чи не знайду – не знаю,
Я все життя її шукаю…
Концовку, на мой взгляд, Вы немного подпортили - незамысловатая она какая-то, незатейливая... А всё остальное мне понравилось :biggrin2:
Лиза Чибатьян
вс, 06/02/2005 - 16:07
Ну вот :frown: а мне концовка наоборот, нравилась. Именно незамысловатостью...
И Вам возразить трудно, и себе проблематично.
:angelsmiley: :angelsmiley: :angelsmiley:
Сазонов В.П.
вт, 08/02/2005 - 00:01