Перейти к основному содержанию
Україна
На небі зірка дзвінко так шепоче. На променях гуляють солов’ї. До тебе, ненько, кожна птаха хоче, Бо ти нас любиш. Мамо, забери! Зелений луг і буйний цвіт калини. Синіє небо та зникає страх. Віддам за тебе душу, Україно! Твоє ім’я лиш на моїх вустах! Один народ, одна сім’я край поля, Рука в руці – одна у нас мета. У нас на всіх – одна єдина доля! Йдемо Землею миру ми шука… Від хати, від порога до порогу, Несемо радість вуйкові сусіду. Якщо попросить – ми від серця зробим. На Україні щирі змалу й діти! Нікому не віддам тебе єдину! Кохана нене, наш притул від бід! У серці збережу свою Вкраїну, У наших душах жовто-синій слід!!!
Гарний вірш, Олю! Але не завадило б над ним трохи попрацювати, щоб виправити недоліки технічного характеру. В першу чергу зверни увагу на четверту строфу! З повагою, Олександр.