Перейти к основному содержанию
Не дивись мені в очі
Не дивись мені в очі, там осінь живе, А в душі моїй сум крізь любов проростає, В глибині цих очей тільки дощ все іде, Сподівання весною лише зацвітають. Не дивись мені в очі, в них біль та печаль, В них несказана сповідь, або непочута, Вони манять лише в море дивних страждань, А яка у стражданнях жорстоких спокуса? Серед снів я знайду, може, щастя своє, Запалають тоді мої очі весною, І розквітне любов, буде там все живе, І трава під ногами заплаче росою. Не дивись мені в очі, лишень не дивись, Не скажу я все те, що не треба казати, Я знайду в собі сили, лише не дивись, Не даруй сподівання своїми очами.
Очень хорошее стихотворение, Эрик. Лиричное и слеплено хорошо! Жаль только: не всё понимаю в своей "рiдней мове"! СанСаныч. Продолжай!
Имеете в виду в подобном жанре либо на украинском?
На украинском, на ураинском, Эрик. Я же до 7 класса был украинцем (по матери), после стал русским по отцу. (Батя - казак донскойой) А растили меня дед с бабкой по матери, и кое-что по украински я рублю. Правда, на бытовом уровне. Но от "Думы моi, думы моi... я балдею, а читая "Энеиду" Котляревского, на украиньском, ухахатывался! В переводе это уже барахло! Поэтому и попросил СанСаныч
http://www.my-works.org/text_101256.html На самом деле, у меня очень мало стихов на украинском...лишь с недавнего времени начал что-то писать на нём....Вот выше стихо тоже недавно написанное, близкое по духу к данному.