Квітень, мій квітень, чарівна весна, Знову зелена на дворі трава, Знову теплішає, все розквітає, Тільки де очі твої, я не знаю. Дощ серед ночі весняний піде, Він мені пісні свої принесе, Стільки пісень про кохання я чув, Тільки одну принести він забув. Скоро розквітнуть всі квіти землі, Тільки померли твроянди твої, Будуть співать на деревах птахи, Ти ж відлетіла одна назавжди. Ні, я не плачу, я далі живу, Я зустрічаю чарівну весну, Знову годую я диких птахів, Просто одну приручити не зміг. Квітень, мій квітень, чарівна весна, Як же, мій квітень, втомився вже я, Сонце теплішає в небі твоє, Серце у грудях вмирає моє.