Шіллер Звичайним пастухам на полонині, Щорік з'являється вона, Коли пташок найперших співи І дівчина-красуня молода. Її не в цій долині народили, Ніхто не знає звідки прибула, Її сліди миттєво загубили, Як тільки дівчина пішла. Її блаженство зовсім поряд І всі серця відкрились вмить, Проте таких хвалебних слів немає, Щоб щирість їхню зрозуміть. Вона з полів далеких назбирала, Плоди і квіти принесла, Залиті сонячним промінням, Що їй природа щедра віддала. І подарує кожному терпіння, Дарує щиро фрукти й квіти всім І старий і юний за серця велінням, Пішов би до неї окрилений в дім. Там кожен був бажанним гостем, Але у гості завітала пара молода, Дарунки їм подарувала кращі, Чудові квіти на прощання дівчина дала.