Чарівна мелодія тихо звучить, Так тихо, що навіть вночі ледве чутно, Так сумно і ніжно гітара бринить, Так плаче рояль, коли в місті безлюдно. У місті тепер все тихіше стає, Так мало людей і немає кохання, Іще один день, як такий, промайне, А я залишаюсь один на світанні. Залишилась музика тільки твоя, Чарівна мелодія серця ще грає, І знов наді мною нічні небеса, А вдень та блакить, що мене надихає. Та тільки до неба далеко тепер, Воно як міраж у пустелі безлюдній, Пройду я по вулицях, час в мене є, Багато часу, отаке от майбутнє. Нема кому слова сказати "Привіт", Немає кому посміхнутись хоч трохи, Немає кому дарувати цей світ, Немає від кого прийняти хоч дотик. Чарівна мелодія серця твого, Залишилась так як і все тут, на згадку, Я чую її, ти ж не чуєш мене, Та слухати буду її знов до ранку.