Серед Карпатських темних гір, Серед лісів живе кохання, У сяйві місяця твоє, Воно твоє, мій птах світання. Воно живе, йому болить, І серце кров'ю вже стікає, В цей час нічний воно не спить, В цей нічний воно вмирає. Чарівні ночі в тих краях, Чарівні зорі так безмежні, Ти хочеш зорі, світлий птах? Кохання то не знає межі. Воно злетить і до небес, І повернеться дуже швидко, Та птах мовчить, не треба це, Кохання так до цього звикло. Кохання б'ється по горах, Збиває в кров могутні крила, Покинь мене вже, світла птах, Терпіти далі більш несила. І птах чарівний відлетів, Кохання десь в горах розбилось, То тільки сон....він промайне, Чому ж тобі це все наснилось?