Час безсоння (Гостья) http://www.litsovet.ru/index.php/material.read?material_id=34177 Светает. Ликами икон Бессонница мне смотрит в очи… Так долго я просила сон Ускорить ход тоскливой ночи! С какою целью, Время, мне Печальные поёшь ты блюзы, И кроме тягостных иллюзий Тебе другой поживы нет? А помнишь? – были дни, когда Нам юность радостью сияла… Не медлило ты в те года! Тебе, быть может, счастья мало? Зачем тебе, о Время, прах Надежд моих? Господня кара Разбила всё одним ударом; Мне их не удержать в руках… Они мне – лишь тоска и плач… Так забирай их без боязни; Бери, отзывчивый палач, Бери, бери! И время казни На утренней заре назначь! Уже рассвет. В свои права День новый, наконец, вступает. От яда грусти избавляя Меня, живую. Я – жива! 21.08.05 ОРИГИНАЛ: Вже ранок. З вікон та ікон Вимога зазирає в очі. Я так і не вблагала сон Прискорити спливання ночі. Навіщо, час, чи не дарма Шукаєш відпочинку в тузі? Невже тобі окрім ілюзій, Поживи іншої нема? Згадай свята! Як молоді Ми сяяли,немов прикраси... Чому ти квапився тоді? Чи ти до радощів не ласий? Навіщо, час, тобі мерці - Мої надії? Божа кара Спіткала їх! Вони - примари, І їх не втримати в руці... Вони мені - тягар і плач... Невже ти хочеш їх забрати? Бери, мій милосердний кате, Бери! Бери! Годину страти На вранішню зорю признач! Вже ранок. І свої жнива Закінчив час на смузі смути. Позбавив трупної отрути Мене, живу. І я - жива!