я хочу доглядати твої сади співати на вушко тобі колискові а зранку принести достиглі казкові ще теплі від сонця пахучі плоди я хочу зібравшись казати про все (як я кохаю! ти знала ти знала?) і хай нам нагадує вічності спалах час він біжить аж ніяк не повзе і хай у безодні ричать маяки люди кохайтесь чого стоїте а ми мов напружені вістря антен що ладні збивать літаки гарячий від гніву розбурханий знов і тиша ні звуку ні слова між нами тече таємнича розмова без жестів і фраз то є краща із мов погодься це ліпше від криків істерик мовчки проходьмо у сад там за парканом чужий зорепад але тільки у нас неймовірний метелик не можна лякати злетить - не вернеться назад