Ми шукаємо щастя, потрапляем в пригоди, Вiк людський миготить наче мить... Покоління відходить, покоління приходить, А Земля віковічно стоїть! А Земля всiх, хто був на Землi, пам’ятає I за кожним сумує здаля... А коли врештi Бог нас на Землю вертає, То сердечно радiє Земля. Сподiваюсь i я повернутись додому, На планету захоплених мрiй. I менi несподiвано знову живому Буде знову цiкаво на нiй. Росянисто-бузковий зiгрiється досвiт, Посмiхнеться дитя увiснi… I минулих життiв неоцiнений досвiд Подарує надiю менi….