Буковинський смак. Мамалига Що хата має, тим гостей i пригощає -- Снує у кухнi господарка, наче дзига... У вишиванцi i киптарику стрiчає. Чудова страва – золотиста мамалига. На рiзний смак: хто полюбля з вершками бануш, Хто просить рiдку ледь пiдсолену кулешу. Токан iз бринзою негайно дайте пану ж I срiбну викладiть йому виделку, легшу... В окремих чашах хай лежать духмянi шкварки I помiдори з огiрками у сметанi. Напевно знайдеться що-небудь i до чарки: -- Здоровi будьмо! -- Будьмо! Хай життя не тане! – Не вiдокремити нiяк вiд Буковини Цей смак, насичений добром, кукурудзяний Вiд давнини їдять цю страву i донинi Ласують кашею i шляхта i селяни. I я cьогоднi мамалигу приготую. Бо старовиннi назiбрав собi рецепти... I запрошу когось i смачно нагодую, Як знак поваги, визнання в любовi, цебто...