Ольвія
Пилом покриті стежки таврійські,
Травами пахнуть вітри,
Там у долині розкопи ольвійські
Купами глини лягли...

Може в тій глині закопані скарби,
Ті, що іще не знайшли,
Амфори древні та гроші еллінські
Змішані з пилом землі.

Сонце безжальне палає нещадно,
Шле свої стріли тяжкі,
Щоб розтопити серця захололі,
Тих, що лежать у землі.

Зараз нащадки племен тавроскифів,
Дивлячись на олтарі,
Думають часто, що Всесвіт безкрайній,
Що незупинні часи...