«Мантра» працезалежного
Мій тиждень приходить, як бідний той родич,
Голодний, веселий, кумедний і злий,
І дивиться пильно, чи в мене не вродить,
Щоб хліб, і до хліба, і гроші були.
Комори порожньої не переносить,
«Давай, ворушися» - волає мені.
Кручуся і думаю, може, вже досить,
Коли вже почнуться твої вихідні.
Нарешті субота мій тиждень накрила.
Мене доїдають вже декілька днів.
Нарешті субота, але понеділок
Вже ломиться в двері, мабуть зголоднів.
Під лоба вкладається тиха молитва,
«Не пий мою кров і не їж мою плоть».
До біса! Набридла сверблюча гонитва.
Дай спокій мені. Взагалі, не підходь.
Я виставив тиждень робочий із хати.
Лежу на канапі, під боком фуршет…
Що діється, в біса? Не можу лежати,
Півдня повалявся й дохожу уже.
Замечания

Александр, уважая русскоговорящих читателей, комментарий буду писать на русском языке Wink 4 Даже по стиху видно, что Вы самый настоящий трудоголик. Отдыхать по настоящему и то не хотите Wink 4 Юмор оценила. Молодец! Хочу обрать Ваше внимание на название. Насколько я знаю, "працезалежний" одно слово. Это его так "насильно" компьютер разделил. Wink 4
З повагою,

Оценка:  9
Lada  ⋅   11 лет назад   ⋅  >

Спасибо, Лада.. ща пачиним)))

Kanan  ⋅   11 лет назад   ⋅  >