Ти чия Україно? І хто в Тебе добре панує? Недоторкані хто ??? Хлібороби... хто вони є? Бог сказав, що святих вже давно не існує. - Головою був хліб, Головою навіки він є... Чи мола Україно , скільки можеш ганьбу цю терпіти? Скільки можеш перед нею на колінах стоять? Подивись, вже від Тебе розбіглися діти, І нема кому в полі, тепер біле жито дожать… Піднімись Україно, вже сонце на небі заходить, Чорна темрява вкриє Твою ніжну, дівочу красу, Ти ж не гайся, бо час Твій так швидко проходить Я тебе Україно, і тоді на руках понесу… Ти боролась за правду, життя віддавала за волю, І пропитані кров’ю твої вікові прапори, Не кажу, щоб тепер Ти взялася за зброю, Ти ганьбу цю і сльози, навіки з обличчя зітри… Україно моя, я за Тебе в вогонь піду в воду, Де ж твої на кінець верхові козаки??? Ти моя Україно – колиска Козацького роду… Твоя доля- вічна воля й козак навіки Хай росте Україна!!! Міцніє в Ній правда і воля, В синім небі повільно лелеки летять! І розквітне Її, давно занехаяна доля! Бо Її немовлята, в солодких снах хочуть спать...