Сказати, що кохаю - ні, Напевно то здалось мені. Сказати, не кохаю - так, Та без кохання в світі як? Як же без щастя тепер нині, Таїти біль у середині, Яке ж це горе - покохати, Та вам краще його не знати. Краще не чути сотні раз. Знай голос сповнений образ, Страждань, яким немає меж, Бо я страждаю, і ти теж. І я благаю, зупинись, Востаннє в очі подивись, Востаннє вибери мене, Бо разом ціле ми одне. Якщо ж не ти моя дорога, Тоді молитиму я Бога, Щоб дав мені кохання знов, А ти й собі нове знайшов. Вагаюсь, може і кохаю, Та ні, сама ж цього не знаю. Проте є істина одна: Доки кохаю - я жива.