НОКТЮРН
Лоно зоряне
Сипле дощі-зорепади щоночі
Що воно хоче,
що нам пророче?
Отче скажи...
.......................
Місто вморене
у туманах заплуталось,
у курищах зіпрілого листя
Дощ не змиває утому,
вітер свище,
полотно прапорів полоще,
барви стікають додолу
і біжать ручаями до площі
а на ратуші стяг вже білий
як туман, що ковтає Місто,
Єзус Хрістос, Матка Боска,
ми забули як вам молитись
...........................
На ослоні вмостився місяць
На столі молитовник, перо, чорнило...
мило, хороше, любо...
За стіною кохана, люба
грає на срібній лютні
білий ноктюрн
любові...

©2004 Ingvar Olaffson
 
Замечания

дуже насичено і гарно, пане Інгвар. тільки ніяк ще не можу розібратися в цій системі, щоб належним чином оцінити Ваш твір.:) Wink 4 Wink 4

liza2  ⋅   15 лет назад   ⋅  >

Пані Лізо, Ваш відгук найкраща оцінка. Справді.

Ingvar Olaffson  ⋅   15 лет назад   ⋅  >

я рада.я мабуть що так і не зможу ставити оцінки віршам- рука не піднімається. успіхів Вам. з повагою , liza/

liza2  ⋅   15 лет назад   ⋅  >