Сонет
Тож кволий опір чиним де-не-де...
Багаття чахне, попіл носить вітер
Здіймає хвилю, гне додолу віти
Та місяць через хмари ледь бреде

За нитку хтось невидимий веде
Заблудлого у лабіринтах літер
Утеклого у тінь.Душа боліти
Боїться, стогне, часом упаде,

Уклякло на колінах спить. Вівтар
Слабий збудити нині, а Тартар
Натомість в силі, перебравши владу

Засмоктує все світло...Лиш ліхтар
На ґанку тьмяно блима,та комар
Вплітає ноту у нічну баладу