Всі пишуть вірші про любов Про політику там хтось писав Чому ніхто не пише про погоду Чи кофтинку нову та що висить в гардеробі, Скажете що теми не болючі Що вірші пишуть лиш від болю В якійсь то мірі ви й праві. Але наше життя таке одноманітне Чорно-біле як ті фільми в 60-х роках, Всі пишуть як кохають, як від болю гинуть, А ви задумайтесь невже це так, та це все фальш, Лиш ті бабусі у під’їзді колись то покохали, А ми, а що ми, Ми вийдем заспіваєм про кохання, Сліз корито на ревем, І як буд то справді так кохали. Це не виклик, це і не війна, Це лиш правда вам в глаза.