І навіть серед тисячі думок...
І навіть серед тисячі думок
Пустелю підсвідомості пройду я,
Ніхто ж не знає,може Божий знак,
А може просто в долі на гачку я...
І хто ж ці пастки
Знову підімною розставляє?
Чи то сама я?Господи,не знаю...
І просто йти за течією я не вмію,
Бо жити,а не існувати я волію!
І правда в тому,що не я така,а світ
Змінилась вже,а він так і стоїть...
...І навіть через тисячі думок,
Пустелю підсвідомості пройду я.
Бо якщо серце б*ється,то кохання знак
І розуму його вже не спинити.
Я через небо протягну веселку так,
Що навіть дощ невсилі буде змити.
І сотні крапель щастя упаде на землю
У яскравих барвах миттю...
Замечания
СанСаныч

Жаль: мой украинский разговорный скуден, чтобы всё понять. Но музыку стиха чувствую Спасибо!

СанСаныч  ⋅   2 года назад   ⋅  >