I знову твiй далекий свiт захоплюе мене I знову я пливу на твiй маяк Хоч знаю - кара за цей грiх нiколи не мине Але пливу i доплисти не знаю, як. Боюсь, що загублю тебе у цiм холоднiм свiтi Своi бажання розгублю на тисячу дрiбниць А раз запалений вогонь не буде вiк горiти Ми розминемось у пiтьмi i час наш пролетить. Я вiдчуваю його плин, я кожну мить жалiю Яка без тебе вiдiйшла в далеку вiковiть Але приречена мовчати, лише чекаю й мрiю Зустрiтись в паралельнiм свiтi, бо як iнакше жить?