Памяти моей мамы
Чому ти плачеш, моя мамо,
Чому тривожишь мене ув1 сн1
Шляхи нездоланн1 лягли пом1ж нами
I туга так здавлюе серце мен1.

Я знаю, ти плачеш за долю сумную
Що каменем випала й тягне на дно
Але не тривожся, стою я горою
За тебе й за себе, тепер все одно.

Тепер вже не буду я час марнувати
На сльози й образи - ненавист1 край!
тепер кожну мить лиш любов шанувати,
Лиш спогади тепл1 i св1тла печаль...
2.11.2006


Мамо, мамо! Ти п1шла нежданно,
Негадано, не сказав "Прощай"
А мен1 лишилось безв1драдне,
Невтишиме, в1чне, чорне каяття!

От i р1к пройшов. I я старанно
В церкву знов принесла св1й помин
Св1чка плакала i хор сп1вав так гарно
Щоб душа забула часу плин.

Не знаходить той, хто не шукае
I я в1рю, що тебе знайду
Хай в п1тьм1 холодн1й заблукаю
Ти завжди будеш поруч i я не пропаду!
2.11.2006