Україно, життя мого зоря!
Україно, життя мого зоря!
Моя нене, країно моя!
Я люблю тебе, ти – моя доля,
Я віддати готовий життя

За свободу твою суверенну,
За Державу мою, що люблю,
Я за тебе молю преклоненно
Всіх святих, тебе бо-го-тво-рю...

Я бажаю тобі процвітання,
Щоб, нарешті, ти вже розцвіла!
Ти прийми це від мене послання,
Україно, кохана моя,

Моя мила, любима Державо,
Я люблю тебе більше за все,
Ти моя розпрекрасна кохана,
Ти натхнення моє для мене!

Натерпілася ти за всі роки
Від всіляких своїх ворогів,
Що тягнули із тебе всі соки
Упродовж багатьох тих віків,

Що рвали тебе і шматували,
Розрізали вживе на шматки,
Підійнятись у зріст не давали,
Україно, твої вороги!

Звідусіль, звідусіль вони лізли –
З сходу, заходу, півдня, колись,
Звідусюди, що сил було тисли,
Щоб отримати свою користь

На землі твоїй, матінко моя,
Щоб загарбать її назавжди,
І поля, і ліси, річки твої,
Не побачили більше, щоб ми!

Захистив тебе, Боже наш правий,
Ти отримала волю свою,
Процвітай, моя мила Державо,
Я тебе за все більше люблю!

30.09.2007г.

© Евгений Кедров, 2009
Свидетельство о публикации: № 6963-127071/20091128
Публикация

Опубликовано: 7 лет назад   ⋅   Раздел: Гражданская лирика

Эту публикацию прочитали 101 раз   ⋅   Последний раз: 1 месяц назад   ⋅   Список читателей за последний месяц