Перейти к основному содержанию
РІДНА ХАТА.
Маленька хата в Україні Дощами вмитая стоїть, Думками я до неї лину, Душа моя туди летить. Квітки ще мама посадила, Радїють, квітнуть у дворі, Де я малечею ходила, Зривала з квіток пелюстки. Плела вінки там волошкові, В росі блукала босоніж, І тато проводжав до школі, І мама зустрічала вдень і в ніч. У хаті тій мене навчили Читать, писать, і працювать. З матусея ми плаття шили, Навчили старших поважать. Гвіздочки пам’тають тата, Татусь бо забивав їх сам, Так пахне під віконцем м’ята, Барвінок пнеться по квіткам. Там все пронизано любов’ю, До самих близьких, дорогих, До болю стискую долоні, Бо вже нема батьків моїх. Нема того, хто так любили, Дітей своїх, дітей чужих, І внуків де всьому навчили - Живуть в їх пам’яті навік. В тій хаті подумки буваю, I дуже часто бачу в снах. Я в тім велике щастя маю, Лечу душею, мов той птах. I в ній - початок всіх початків, Дорога в далечінь, і путь назад, Та внуків-правнуків задатки, Їх велич, розум, в щастя вклад. Збереться в хаті вся родина, Всі линуть з радістю сюди. Сміється радісно хатина, Неначе ранок по весні. Є велич в тім, від Бога чудо, Хатина наша, мов жива. Для нас, як для індусів Будда, В світі місця кращого нема. 2008 г.
Такое чувство, что и я побывала в цей хати. Люблю такое. Украина - сказка.
СПАСИБО, УДАЧИ!
прошу прощения, что вроде как влезаю в чужой коммент. чувство, тоска - вот что берет за душу в "ридной хати". оЧЕНЬ понравилось!!! Украина для меня в культурном плане - Земля Обетованная. как-то в Киеве у знакомых встречал Новый 2004-й год - воспоминания остались на всю жизнь. с уважением,
СПАСИБО ЗА ОТЗЫВ, ВСЁ ВЕРНО, ТОСКА, ГРУСТЬ, ВСЁ ЧТО ИСПЫТЫВАЕТ ЧЕЛОВЕК К МАЛОЙ РОДИНЕ, К РОДОВОМУ ГНЕЗДУ, К УШЕДШИМ РОДНЫМ И Т.Д. С УВ.
:flower: МОЙ КВIТОК ВАМ!!!
Я ЗНАЛА, ЧТО ВЫ ПОСЕТИТЕ "РІДНУ ХАТУ" СПАСИБО ЗА ПОДАРОК. С УВ.
Дитинства спогади чудовi, Оселя рiдна i батьки, I вiрш на файнiй рiднiй мовi - Любовi доказ на вiки!!! Лесечка! Презамечательный стих - так хорошо переданы чувства, просто до невозможного!!! Спасибо! С уважением, Валентина
ДУЖЕ ВАМ РАДА! ДЯКУЮ ЗА ОТГУК, 32 РОКИ ЖИВУ ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ, ЛЯКАЛАСЬ, ЩО НЕВІРНО ЩОСЬ НАПИШУ, РАДА, ЩО ВСЕ ВИЙШЛО. А СТОСОВНО ПОЧУТТІВ, ТО ДУЖЕ СУМУЮ. З ПОВАГОЮ.
Дуже уважно прочитав цього вірша,Лесю! Мені сподобався. Є деякі зауваження щодо збою в ритмиці, але - добре.
Що робить, не виходить поки що з ритмом, майже місяць правила, оце й все що вийшло. Дякую дуже, з повагою.
Прекрасно, від душі, дякую
Будьласка!
Ще раз прочитав вірша.Дуже добрий задум! Якщо маєш бажання,то можу допомогти тобі привести його майже до ідеального стану. Це я говорю тобі від щирого серця!
Не було задуму! Був сердечний біль, та слова від душі, відразу, одним махом. Моє відношення до Вашої пропонови дуже складне. 1)Я Вам дуже вдячна , це говорить і про Вашу душевність, і зацікавленність. 2) я вважаю, що всі зміни стороннім лицем міняють мій погляд, моє відношення і т.п., всі зміни повинні ідти від мене, через сердце. 3) не менш важливе, чий це буде вірш, ніби мій? а ніби ні! Дуже боюсь, що ви образитесь. Ще раз дякую, з надією, що це не вплине на наші віртуальні стосунки! з вдячністю та повагою!
Леся, умница! Ради всех святих извини меня, старого дурня. Я понимаю тебя прекрасно,ведь и сам переживал подобное... Геннадий.
Та ви що! Ви ж хотіли від щирого сердця допомогти! Це ви мене вибачте, що я така вперта, якщо мені правлять вірщ, я підписую це як співаторство. Але стосовно цього вірша, це абсолютно не можливо. Хай уже буде як є, а може колись сама дозрію, або серде попросить.Заходьте до мене на сторінку, я Вам завжди рада, робіть зауваження, саме для цього я публікую, щоб вчитися. З щирою вдячністю, та повагою до Вас.
Дякую за добрі слова, при нагоді завітаю. З пов.