«Козацькому роду нема переводу»
«Козацькому роду нема переводу», -
Воістину Божі слова,
Ні час, а ні що не здолає народу ,
Козаки у світ цей прийшли недарма …

Земля красивенна у серці Європи ,
Широкі лани і блакить-небеса ,
І люди землі цій божественой вроди ,
Річки і озера, ліси, і степа …

Жінки і дівчини, яскраві як Сонце ,
І мужньой породи козак-чоловік ,
Вкраїно моя, ти у щастя віконце ,
Обожнюю тебе, країно, вовік ,

Люблю я тебе, твої річки і вітер,
Птахів наших галас в садах ,
Небес необ’ятну блакить, твої квіти ,
Гаї і пшеницю в степах ,

Я освідчуюсь тобі в любові,
Україночко, щастя моє ,
Ти назавжди в мені, моїй крові
Я люблю тебе, рідна земле!

31.07.2010

© Евгений Кедров, 2010 Свидетельство о публикации: № 6963-175232/20101021
Публикация

Опубликовано: 7 лет назад   ⋅   Раздел: Гражданская лирика

Эту публикацию прочитали 131 раз   ⋅   Последний раз: 1 месяц назад   ⋅   Список читателей за последний месяц