«Козацькому роду нема переводу», - Воістину Божі слова, Ні час, а ні що не здолає народу , Козаки у світ цей прийшли недарма … Земля красивенна у серці Європи , Широкі лани і блакить-небеса , І люди землі цій божественой вроди , Річки і озера, ліси, і степа … Жінки і дівчини, яскраві як Сонце , І мужньой породи козак-чоловік , Вкраїно моя, ти у щастя віконце , Обожнюю тебе, країно, вовік , Люблю я тебе, твої річки і вітер, Птахів наших галас в садах , Небес необ’ятну блакить, твої квіти , Гаї і пшеницю в степах , Я освідчуюсь тобі в любові, Україночко, щастя моє , Ти назавжди в мені, моїй крові Я люблю тебе, рідна земле! 31.07.2010 © Евгений Кедров, 2010 Свидетельство о публикации: № 6963-175232/20101021