32 http://istvolyn.info/index.php?option=com_datsogallery&Itemid=30&func=d… Закрив Ісус промовисто вуста Рукою першомученка Степана На реставрованій іконі пана, Розстріляного з нею за Христа. Ця реставрація ікони не проста, Після ста літ безбожності Івана Під проводом антихриста-тирана, Відкрила знак цей нині неспроста, Коли нова амбіція Івана Роздерла вже містичного Христа, То мученики в образі Степана, На знак заступництва, Ісусові вуста Тримають, щоб не зрікся Він хреста Через даремність жертви за Івана. 33 Я бачив святотатство на хресті У вигляді оголеної дівки В завислій позі на гачку з готівки В тенетах віртуальної персті; Засмагла і напевно при хвості, Класичні груди, від Венери з Мілки, Вінець не з терену з шипами гілки, А штучний, колориту травесті. Це витворив комп'ютерний да вінчі Дизайном на дисплейному столі За смертний гріх і гроші чималі; І я згрішив, бо подивився двічі На витвір цей в салоні на столі, При вході/виході вперивши вічі. 34 Подібно, дійсно, християнська ера Добігла вже трагічного кінця Через байдужі до Христа серця І що у світі грішна атмосфера. Вже навіть в храмі зірка люцифера Виблискує як райдужні сонця Над вівтарем-вертепом для Взірця, Де ніби то різдвяна атмосфера. А що казати про такі місця, Як телебачення і кіносфера, Де проти вчень Святішого Отця Озброєні сильніше Бундесверу, А в Палестині, де святі місця,– Століть тринадцять ера люцифера... 35 Раби рабів і пристрастей раби, Але не жертви ми лихої долі,– Самі в собі зреклись святої волі, І вибрали шлях рабської ганьби. Ми в цей полон пішли без боротьби На святості і задоволень полі, І вибрали широкий шлях неволі, Вже з перших кроків нашої ходьби. Тепер дивуємось, чому численні біди Псують земну життєву нашу путь І майже всі – духовні інваліди. Хіба не знають ті, що сліпо йдуть За збоченцями хтивої еліти, Що їх шляхи широкі в смерть ведуть? 36 Лукавий, перелюбний рід Тепер шукає лиш сенсацій Під час роботи і вакацій, І на сніданок і в обід; Накликав безліч різних бід Із цих ментальних провокацій І методом глобалізацій Поширює їх, наче СНІД. Забув цей перелюбний світ Шляхи і істини Христові, Яких дотримуватись слід, Щоб ми були завжди готові Принести бездоганний звіт На остаточний суд Христові.