. Coпiлкa чacy Валерiй Гребенюк Oгортає самотніть сопілку, Тихо спогад у мрії луна... Ще пригадує давню Фолійку: На свята у пригоді була... . Жоломийка казково не грає, Окаринки в зажурі мовчать. І весілля жалійку минає, На козбасі не грають до свят... . І бандури не чутно на ґанку - У знедолі порвалась струна... Посиденьок недільних поранку Не збирає поважно вона. . Італійка самотньо заплаче - Вже на ній не загратє скрипаль. Скрипка - мрійниця, дивної вдачі Відіграти воліє печаль... . А маленькі дзвіночки яскраві - У весільних, червоних стрічках!.. Не лунають їх дзвони ласкаві... Не ховають вельOн при свічках... . Щиру пісню тепер не співають Тай на прощі не втягнуть стихар... Давні дзвони у душах лунають, Та гріхів надто тяжкий тягар! . А сопілка все мріє заграти - Крізь тягар підневільних віків! Та свободи, ще довго не знати У кайданах паральських катів! © Copyright: Валерий Гребенюк, 2011 Свидетельство о публикации №21106281136