Здрастуй, мій коханий! Свій перший і останній лист до тебе пишу я - як завжди, непомітна для тебе. Пишу, щоб розповісти, якою благодаттю було для мене кохання, якого ти так і не відчув до мене. Тоді я жила твоїми випадковими нападами ніжності: кожен рух, кожен твій погляд і подих я намагалася запам'ятати. Я ніколи навіть не прагнула збагнути своїх почуттів, а тим паче - надати реального змісту зустрічам. Тоді я просто жила, жила в тіні твоєї тіні. Ні, коханий, ні на мить я ніколи не жалкувала і жалкувати не буду про минуле. Тільки тоді й тільки в тобі я по-справжньому жила - саме тоді и була щасливою. О, якби ти, коханий, тільки знав, що твоя ніжність була сенсом буття, у такі хвилини я ставала безсмертною. Я ніколи не намагалася бути особливою і стати частинкою тебе - ти, коханий, заполонив мене всю... Заворожив... Я стала одержимою, одержимою тобою... Я тебе ніколи не ревнувала, я нічого не вимагала від тебе - я просто з'являлася десь на обрії і зникала. Ти ніколи до кінця так і не відчував моєї присутності. Але це й не важливо. Важливо, що тоді я відчувала солодкий трунок життя. О, як жадібно я відпивала його з твоєї чаші! Ти ніколи не належав жодній зі своїх жінок, ти ніколи не належав і мені. Якби ж усе було не так, можна було б жити вічність. Коханий, як важко плинули дні. тижні, коли я не бачила тебе! Як мені хотілося пташкою увірватися у вікно до тебе Усі думки, всі мріі були десь далеко, там. Iз тобою. Ти, коханий, ніколи і не відчував моєї присутності, а я завжди була з тобою. Як тоді мені хотілося торкнутися твоєї ніжності, твоїх поцілунків і дарувати себе усю повністю, щоб більше ніколи мене і не було. Часто я ловила себе на думці: "Не поїду, не піду, не треба бачити" - і знову їхала, і йшла, і не могла не бачити. Коханий, я ніколи не мріяла про слова кохання, я лише проходила краєчком твоєї долі й боялася оступитися та впасти у прірву. Серед буденності ти мене так і не помічав. Ти й тепер, коханий, не знаєш, хто тобі пише... Я потрапила у прірву. Мене в тобі вже немає, хоча все моє життя проходило в тіні твоєї тіні. Я померла... Шесть лет встреч …Такое вот письмо я получил вчера… И сразу вспомнил эти встречи… Твой светлый образ на закате дня… Была любовь?!!!... ...Погасли свечи...