Игорь Витюк Я тебе з весною плутаю, – Ну до чого з нею схожі ви! Диво-радicтю розкутою Моє серце розтривожене. Ти руками, наче вітами, Розцвіла – любить тебе мені, А в очах твоїх просвітлених Перехлюпуються лебеді Я тебе й весну стрічатиму – Юний, голосно розхристаний, I дівчат не помічатиму На травневих сонцепристанях. (май 1980 г.)