Себе любимому сорвать бы лилию…
Не розумію я людей,
Котрі при очевидній шкоді,
Що завдається їх природі,
Живуть рабами злих ідей.
Не розумію я людей,
Котрі при внутрішній вимові
Дарують квіти, в знак любові,
Убитих руж чи орхідей.
Себе я теж не розумію,
Чому я теж, як плоті раб,
Дивлюсь в чужу оранжерею
Душею – лебідьщукарак,
І проти Волі я волію
Зірвати в ній собі лілею.
Я прочитал, и не зная украинского языка,
понял все великолепие этого произведения.
С большим уважением, Александр.
ThOblll
пн, 24/09/2012 - 22:25
Спасибо, Александр, за добрые слова!
С большим уважением, Леонид.
SLL
вт, 25/09/2012 - 21:13
:flower:
swetlaja
пн, 22/10/2012 - 23:50
:flower: :flower: :flower: :flower: :flower: :flower: :flower:
Долг платежом красен :smile3:
Спасибо!!!
SLL
вт, 23/10/2012 - 00:26
Предложу прочитать...
http://www.my-works.org/text_70835.html
ninizm
вт, 23/10/2012 - 00:44
Спасибо, Нина! Надо же – какое единомыслие в отношении к цветам… Поверьте, ничего подобного до написания этого стиха нигде не читал – мысль об этом пришла уже во время написания.
С уважением, Леонид.
SLL
вт, 23/10/2012 - 01:31